ПІДПИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. підпира́ти. Візник виломив пару дрючків до підпирання (Фр., II, 1950, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 481.