Підотаманчий, чого, м. Помощникъ атамана, старшаго, напр. у досвітчаного отамана. Васильк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 174.