ПІДОСТРО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підостро́жити; // у знач. прикм. Зметнулись підострожені коні (Кач., II, 1958, 415).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 477.