ПІДНО́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підно́влювати і підно́влюватися. Коли підновлювання портрета було закінчене, Китаєнко відпустив Паливоду (Бурл., О. Вересай, 1959, 156).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 470.