ПІДМУРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДМУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., буд. Мурувати, замуровувати (у 1, 2 знач.) ще трохи, додатково; муруючи, підвищувати. Де треба було проробити більшу дірку в мурованій стіні для встановлення рури, де треба було підмурувати котел до належного становища, — Шеффель примірював і запоряджував (Фр., V, 1951, 383).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 460.

Підмуровувати, вую, єш, сов. в. підмурува́ти, ру́ю, єш, гл. Дѣлать, сдѣлать основаніе стѣны, фундаментъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 172.