ПІДМУ́Р, у, ч., рідко. Те саме, що підму́рок. Ми.. Криницю копали глибоку, на підмури клали граніт (Мал., Чотири літа, 1946, 136).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 460.