ПІДМО́КЛИЙ, а, е. Просякнутий вологою, місцями намоклий. Довкола нього [села] широкі, підмоклі луки аж до.. гір зажовтілися корчами лоташу (Фр., VIII, 1952, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 458.