ПІДМИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДМИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док.

1. Мити собі які-небудь частини тіла знизу, зісподу.

2. тільки недок. Пас. до підмива́ти 1-4. Зсув охопив весь схил, який в основі підмивається р. Пістинкою (Допов. АН, 1, 1961, 69).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 456.

Підмиватися, ва́юся, єшся, сов. в. підмитися, миюся, єшся, гл.

1) Быть подмываемымъ, подмытымъ.

2) О текущей водѣ: подмываться, подмыться подъ что. Животворний струмочку, втіхо мого домочку! Біжи-лийся з Підгірря на ті любі поділля… до потомків витязьких одномовців боянських, під їх села підмийся, круг садочків обвийся. К. Дз. 105.

3) Только сов. в. Пообѣщать? Парубок підмився прикрить гріх — взяти її за себе. О. 1862. II. 57.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 171.