ПІ́ДЛІТСТВО, а, с., рідко. Дитинство, юнацтво. — Такий він є, — Підтвердив інженер. — Чутливий, добрий, З ясним і певним поглядом у завтра. — А хлопцем був бешкетник, — пригадав я Давно минуле підлітство його (Вирган, Квіт. береги, 1950, 117).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 451.