ПІДЛО́ЖЖЯ, я, с., розм. Те саме, що ло́же¹ 2. Дійшли до потоку. Він пінився, гримів, лопотів по своєму кам’яному підложжі (Круш., Буденний хліб.., 1960, 375); Стада підійшли, нарешті, до своєї бази.. Базу цю становила велика поляна серед соснового бору, підложжя якої вкривав ягіль (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 94).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 451.