ПІДЛИ́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДЛИЗА́ТИСЯ, ижу́ся, и́жешся, док., зневажл. Підлещуватися з корисною метою. [Очерет:] Яка новина? Тоню, голубко, серденько! [Тоня:] Не підлизуйтесь. Все одно не скажу (Коч., II, 1956, 420); Він вмів підлизатись до посесора так, що посесор оддав йому два.. шинки (Н.-Лев., II, 1956, 85); — Підлізли сякі-такі до старого, — почала.. хвалиться [Палажка] на вулиці, — підлизалися до його, що він їм таки сказав городу узять (Тесл., Вибр., 1950, 97).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 450.

Підлизуватися, зуюся, єшся, сов. в. підлизатися, жуся, жешся, гл. Подла живеться, подольщаться, подольститься. Левиц. І. 502. Вона така підлизуха: підлижеться, підмоститься. Зміев. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 170.