ПІДЛЕ́ТОМ, присл., рідко. Перелітаючи час від часу коротку відстань, посуватися вперед (звичайно про птахів). Рухався полем тракторний агрегат, оповитий хмарою куряви, і галич, шукаючи поживи, йшла за ним підлетом (Гончар, Новели, 1954, 132).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 449.