ПІДКІ́СНИК, а, ч. Стрічка або стрічки, що надягають під косу (див. коса́1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 435.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ПІДКІ́СНИК, а, ч. Стрічка або стрічки, що надягають під косу (див. коса́1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 435.
Підкісник, ка, м. Лента, вплетенная въ косу. О. 1861. XI. 28. Ум. Підкісничок. Мет. 199.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 167.