ПІДКУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПІДКУРИ́ТИСЯ, курю́ся, ку́ришся, док.

1. Обдавати себе димом. Вже й свячені миколайки пила, вже й маковійовим зіллям підкурювалась — нічогісінько не помагає (Н.-Лев., II, 1956, 26).

2. тільки недок. Пас. до підку́рювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 446.

Підкурюватися, рююся, єшся, сов. в. підкуритися, рюся, ришся, гл. Подкуриваться, подкуриться. Підкурюються од бишихи. Ном. № 8400.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 169.