ПІДКУРКУ́ЛЬНИК, а, ч., іст. Селянин, що діяв в інтересах куркуля. Тепер Обушний закликав негайно очистити колгосп від куркульні та підкуркульників, змобілізувати на боротьбу за хліб кращих ударників колгоспу (Кир., Вибр., 1960, 318).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 445.