ПІДКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех.

1. Проводити риску під яким-небудь текстом, словом і т. ін., виділяючи щось. Аркадій Валеріанович ще раз перечитує листа, помічає в ньому помилки на «ять», червоним олівцем жирно підкреслює їх і ставить внизу оцінку — двійку (Стельмах, І, 1962, 392); Гнат заглянув до справи, підкреслив щось у ній олівцем (Тют., Вир, 1964, 152).

2. Наголошувати на чому-небудь, виділяючи його як значніше, важливіше за інше (звичайно у викладі). В своїх творах сучасникам своїм Шевченко підкреслював, що вони є діти славних батьків, борців за волю батьківщини — діти Кривоноса, Богуна, Наливайка (Тич., III, 1957, 251); Слід підкреслити, що денний відпочинок не може замінити нічного; це поступово може призвести до ослаблення організму, розладу нервової системи (Наука.., 10, 1956, 16); // Виділяти інтонаційно з певною метою під час розмови. «Дурепа» — це тяжка образа для Фросі. Вона спалахнула вже, але роблено спокійно повертає обличчя й з несхованою злістю питає: — Ну, та й чого ти губищі свої надула? «Губищі» підкреслює. «Губищі» для Горпини образа (Головко, І, 1957, 213); — Чуррртанка! — вимовив Павлусь, підкреслюючи «р» у цьому слові (Донч., II, 1956, 60); // Виявляти своє ставлення до кого-, чого-небудь поведінкою, діями і т. ін. Горленко почував себе ні в сих ні в тих. Хоч його симпатії були на козацькому боці, але він зовсім не бажав підкреслювати цього (Тулуб, Людолови, І, 1957, 31); Він ніколи не затримувався надовго біля будь-чиєї роботи. Всім своїм виглядом він ніби підкреслював свою зневагу до тих, кого оце мусив навчати (Збан., Сеспель, 1961, 198); — Мені приємно подарувати вам цю різьблену шафу моєї роботи.. Це просто моє щире бажання хоч чим-небудь підкреслити повагу і симпатію до вас (Довж., І, 1958, 488); // Робити що-небудь яскравішим, помітнішим і т. ін. у порівнянні з чимсь. Інколи десь недалечко одноманітно постукував молоточком по корі дятел. Але ці звуки ще більше підкреслювали нашорошену тайгову тишу (Донч., II, 1956, 35); Які там сльози! Хмари лебедині Плили над нами, струмувала даль, І вірилось, що лиш на те людині, Щоб радощі підкреслити, печаль (Рильський, II, 1960, 126); // Увиразнювати, відтінювати що-небудь, перев. у протиставленні чомусь. Зелене світло настільної лампи падало на обличчя генерала, підкреслювало глибокі зморшки на лобі, сивину волосся (Багмут, Щасл. день.., 1951, 81); Щоб не намочити волосся, Терезка підібрала його під голубу гумову шапочку, і це підкреслило ніжно-округлі обриси плечей і шиї (Томч., Готель.., 1960, 242).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 443.