ПІДКРЕ́СЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. підкре́слити. Помітив [Гоголь]: розгонисте письмо Пушкіна в кількох місцях підкреслене було червоним олівцем. Щось знайоме привиділося в цих підкресленнях. Невже цензура? (Полт., Повість.., 1960, 454); Підкреслення лозунга демократичної республіки в резолюції з’їзду [III з’їзду РСДРП] необхідне логічно і принципово.. (Ленін, 11, 1970, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 443.