ПІДКО́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок. Пас. до підко́лювати. Ми побігли кущами. Віти били нас по обличчях, шкрябали, босі ноги підколювалися (Гр., І, 1963, 297).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 438.