ПІДКОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех. Колотячи (у 1 знач.), додавати що-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 437.

Підколочувати, чую, єш, сов. в. підколоти́ти, чу́, тиш, гл. Подмѣшивать, подмѣшать въ жидкость.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 168.