ПІДКАХИ́КУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. підкахи́кувати. Він терпіти не міг двозначних парубоцьких натяків чи тих грубуватих підкахикувань навздогін дівчині (Стельмах, І, 1962, 260).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 432.