ПІДКАХИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до підкахи́кувати. Дорош знову повторив шиєю той самий судорожний рух і підкахикнув так, ніби йому щось деронуло в горлі (Тют., Вир, 1964, 102).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 432.