ПІДКА́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКАСА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., діал. Підтика́ти. Ліда в своїй чудесній сукенці, що так їй до лиця, щоранку буде виганяти корову, а вечорами доїти, підкасавши подолок… (Коцюб., II, 1955, 388); Підкасати поли.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 432.