Про УКРЛІТ.ORG

підживлюватися

ПІДЖИ́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПІДЖИВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПІДЖИВИ́ТИСЯ, живлю́ся, жи́вишся; мн. піджи́вляться; док.

1. Набувати сили, бадьорості і т. ін. Духом підживився Палій і трохи повеселішав, як приїхала до нього пані полковникова (Морд., І, 1958, 201); // розм. Те саме, що піджива́тися. [Митродора:] Як же ваше хазяйствечко? [Колодка:] Підживляємось потрошку, в колодочки вбиваємось потихеньку (Сам., II, 1958, 168); // перен., розм. Ставати виразнішим, яскравішим і т. ін. — Леонід Семенович — студент! Чув, чув, — сказав диякон, і його тихі очі неначе підживились і засвітились (Н.-Лев., IV, 1956, 127).

2. розм. Трохи поїсти, попити. Поки вчителька підживлялася, сторожиха стояла коло дверей, уважно розглядаючи її (Коцюб., І, 1955, 310); Андрій напував пораненого ситром, а сам підживлявся пивом (Трубл., Шхуна.., 1940, 284); Розказує баба.. про все те Чіпці. «Скот, мов, ніколи не реве без нужди… Як вертається додому та реве — то він радіє.. А може, голодний, то поїсть, підживиться…» (Мирний, І, 1949, 142); Ми підживились смачною яєчнею на салі, квашеними огірками та свіжими баклажанами (Досв., Вибр., 1959, 82).

3. тільки недок., с. г. Пас. до піджи́влювати 3. На протязі весни і літа всі посіви зернових і технічних культур були добре доглянуті, тричі прополювались від бур’янів, підживлювались мінеральними добривами (Рад. Укр., 21.IX 1950, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 426.

вгору