ПІДДА́ШКОВИЙ, а, е. Прикм. до підда́шок. Кинулась [Христя] уперед: як укопана стала… Перед нею на піддашковій бантині на товстому шнурі спокійно висів… Колісник (Мирний, III, 1954, 378).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 423.