Про УКРЛІТ.ORG

піддача

ПІДДА́ЧА, і, ж., розм. Дія за знач. піддава́ти, підда́ти. Хвороба цявідрив од живого життя мас, безхребетність, безгрунтовність. Одрив од революційної громадської роботи, піддача найслабших смертоносному впливові бацил буржуазного суспільства (Еллан, II, 1958, 181).

На підда́чу — додатково до чого-небудь. Коли я бачу, як на небі туча тучить, — душу всю мою озвучить громом гніву! — й на піддачу блискавками намогучить (Тич., II, 1957, 119).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 423.

вгору