ПІДГОРТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДГОРНУ́ТИСЯ, го́рнеться, док.

1. тільки 3 ос. Загинатися під що-небудь, всередину чогось.

2. до кого, розм. Те саме, що пригорта́тися 1. Щось шепочучи, підгорталася [Маруся] ближче до опришка, а він хохотів (Хотк., II, 1966, 123).

3. тільки недок. Пас. до підгорта́ти 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 417.

Підгортатися, та́юся, єшся, сов. в. підгорну́тися, ну́ся, нешся, гл.

1) Подворачиваться, подвернуться, подгибаться, подогнуться.

2) Хитро подходить, подойти, подольститься. Вони (жінки) так і знають, коли прохати об чім своїх чоловіків, то так підгорнуться, підлижуться, що й справді повіриш. Рудч. Ск. II. 175.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 163.