ПІДГЛЯ́НУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до підгляда́ти. Йон підглянув, де стала Гашіца, і, розірвавши в тому місці коло, вхопив її ззаду за пояс (Коцюб., І, 1955, 234); Підглянув [Матвій] дівчину собі, тиху та роботящу, ..оженився (Ірчан, II, 1958, 247).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 414.