ПІДГИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПІДІГНУ́ТИСЯ, ді́гнеться, док.

1. Загинатися, згинатися в суглобах від перевтоми, безсилля і т. ін. З надмірної слабкості темніло в очах і підгиналися коліна (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 103); Раїса чує, що ноги її не витримають, ось-ось підігнуться (Коцюб., І, 1955, 328).

2. тільки недок. Пас. до підгина́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 413.

Підгинатися, на́юся, єшся, сов. в. підігну́тися, гну́ся, нешся, гл. Подгибаться, подогнуться. Ой пійду я у луг по калину… да пійду я підгинаючись, да пійду я підхиляючись, щоб мені віття не підломить. МУЕ. III. 162.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 162.