ПІДГАРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Гарикати час від часу. Не буває Лука Задерикуватий, В нього вдача така Підгарикувати (Біл., Зигзаг, 1956, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 413.