ПІДГАНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок. Пас. до підганя́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 413.

Підганятися, ня́юся, єшся, сов. в. підігнатися, підженуся, нешся, гл.

1) Подгоняться, подогнаться, понукаться.

2) — вгору. Подростать, подрости. Там цвіли квітки, підганялася вгору трава, готова під косу. Левиц. І. 373.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 162.