ПІДВІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДВІ́СИТИ, і́шу, і́сиш, док., перех. Закріплювати у висячому положенні. В пересувних радіостанціях для боротьби з вібрацією передавачі підвішують на гумових джгутах або ставлять на стальні пружини (Осн. радіотехн., 1957, 112); Його підвішували в клуні до бантини, його пекли свічкою й змушували говорити (Ю. Янов., І, 1954, 281).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 407.