ПІДВІСНИ́Й, а́, е́. Закріплений у висячому положенні; підвішений. Мереживом переплелась контактна підвісна електросітка на території станції Дарниця (Веч. Київ, 3.ХІ 1967, 1); Тролейбус наближався до осяйних гірлянд підвісних ліхтарів, які освітлювали стрункий, майже двокілометровий міст (Дмит., Розлука, 1957, 99); // Підвішений для пересування чого-небудь. По підвісній рейці пролетіла вагонетка, по кругу завернула до гноєсховища, перекинулася, і гній висипався в яму (Чорн., Потік.., 1956, 202); Підвісна дорога; Підвісний конвейєр; // Оснований на підвішуванні. На крутих схилах (80 градусів) трелювання лісу допускається лише підвісним способом (Колг. Укр., 1, 1957, 38); У польоті обидва космонавти кілька раз звільнялись від підвісної системи, виходили з своїх крісел і виконували необхідні роботи (Рад. Укр., 13.VІІІ 1962, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 407.