ПІДВЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДВЕРЕДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док., розм. Те саме, що підрива́тися1 2 (про здоров’я). Натовп міщан .. стояв неподалеку, спостерігаючи, як підвереджувались кріпаки Потоцького, тягнучи камінь (Сміл., Сад, 1952, 35); — Не піднімайте, бо підвередитесь! — сказав гість (Н.-Лев., III, 1956, 33); Зовсім недалеко від мачухи працювала тітка Солоха. — Гляди, Варваро, не підвередися, — почула Яринка її голос. — А то для тебе наша робота важкенька (Донч., IV, 1957, 253).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 403.