ПІДБІ́ЛЬШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДБІ́ЛЬШИТИ, шу, шиш, док., перех., рідко. Те саме, що підви́щувати 2. [Єфрем:] Цей дід мірошник прямо дорогий чоловік. Йому на той рік треба підбільшити плату (Кроп., IV, 1959, 361).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 399.

Підбільшувати, шую, єш, сов. в. підбільшити, шу, шиш, гл. Увеличивать, увеличить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 159.