ПІДБІ́Й1, бо́ю, ч., рідко. Внутрішній бік (звичайно крила птаха). Підбій крила [качура] і пахові пера білі (Птахівн., 1955, 37); Над водою, сяючи білим підбоєм круто вигнутих крил, неквапно пролетів зимовий кобець (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 699).
ПІДБІ́Й2, бо́ю, ч., спец.
1. Відрубування знизу кам’яного вугілля, руди та іншої породи від масиву для полегшення відбою. В музеї виставлені найновіші типи бурових колонок-різців, що прискорюють процес буріння: ..дрібнорізцеві, що працюють за принципом «підбою і відбою» (Наука.., 10, 1960, 26).
2. Ніша, нора і т. ін., видовбані в стіні ями. В житлах виявлені господарські споруди — ніші у стіні та ями з підбоєм (Вісник АН, 7, 1957, 19); Катакомбні поховання відносять до першої половини II тисячоліття до н. е. Поховальний обряд передбачав спорудження в одній із стінок могильної ями ніші або підбою (катакомби), куди клали померлого (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 399.