ПІДБОРІ́ДНИЙ, а, е. Стос. до підборіддя. Він краєчком ока бачить, як біль виморщує її брови, б’ється навколо підборідної смужки (Стельмах, І, 1962, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 400.