ПІД’Ї́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до під’ї́сти. Іван.. подарував Мартинові од щирості своєї ожеред торішньої трохи підгнилої та під’їденої мишами соломи на топливо (Григ., Вибр., 1959, 351).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 430.