Про УКРЛІТ.ORG

під'їдати

ПІД’ЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІД’Ї́СТИ, ї́м, їси́, док., перех., розм.

1. також без додатка. Трохи або нашвидкуруч їсти. [Бондар:] Ходімо лучче під’їмо, то там і побалакаєм про начатеє діло (К.-Карий, І, 1960, 147); [Квасолиха:] Дай хліба та солі. Під’їм, водички нап’юсь, та й задовольнюсь на який час… (Кроп., III, 1959, 157); Настечка.. шарудить біля мисника, ставить на стіл немудру вечерю. — Ходіть, тату, під’їсте трохи (Стельмах, II, 1962, 105).

2. Над’їдати знизу; псувати надгризанням; підточувати; // перен. Позбавляти сили, бадьорості, послаблюючи, погіршуючи (здоров’я, стан і т. ін.). Невсипна грижа під’їдала за роботою Іванову душу, і першої суботи, дорвавшися грошей, він.. очутився [опинився] в шинку (Фр., І, 1955, 180); Він знову хворий, скаржиться на прокляту недугу, що під’їдає і під’їдає здоров’я, не дозволяє (і в такий час!) віддатись роботі (М. Ол., Леся, 1960, 213).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 430.

Під’їдати, да́ю, єш, сов. в. під’їсти, їм, їси́, гл.

1) Подъѣдать, подъѣсть. Вода сосну підмиває, горносталь корінь під’їдає. Чуб. V. 318.

2) Подкрѣпляться, подкрѣпиться пищей, закусить. Як не під’їси, то й святих продаси. Ном. № 12110. Купи мені що під’їсти. Чуб. V. 577.

3) Поддѣвать, поддѣть. Заможнього чоловіка то иноді й под’їсть карбованців на кілька і сам же зараз викаже. О. 1862. І. 30.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 166.

вгору