ПІВЧОБІТКИ́, і́в, мн. (одн. півчобіто́к, тка́, ч.). Жіночі чоботи з короткими халявами; полуботки. Відчинилися двері, на порозі уявилася дівчинка.. у рожевих півчобітках (Вовчок, І, 1955, 375).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 390.