ПІВЧВА́РТА, ПІВЧВЕ́РТА, кільк. числ., діал. Кількість із трьох з половиною одиниць. Два годи вчив [Пістряк] часловець, півчварта года сидів над псалтирем (Кв.-Осн., II, 1956, 158); — Чоловіче, чоловіче, почому мітли? — По п’ять, — кажу.. Сторгували ми по півчверта крейцара (Фр., І, 1955, 371).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 390.

Півчварта числ. Три съ половиной. Щоб тебе трясла півчварта року, поки витрясе пшениці копу. Н. п.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 158.

півчва́рта = півчве́рта — стара на­зва кількості з трьох із половиною одиниць. Щоб тебе трясла півчвар­та року, поки витрясе пшениці копу (пісня).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 453.