ПІВТОРА́СТА, числ. кільк. Кількість із ста п’ятдесяти одиниць. — Ох, синочку ж, мій голубчику, чи близенький же світ? Аж півтораста верстов [верст] (Кв.-Осн., II, 1956, 401); — На кожного з нас припадає, відверто кажучи, ворогів півтораста. Що робити? (Довж., І, 1958, 207).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 389.