ПІВТОРАРІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який триває півтора року; розрахований на такий термін. Період півторарічної роботи в експедиції .. був одним з світлих періодів у тяжкому житті поета-засланця (Слово про Кобзаря, 1961, 96); Для худоби створено півторарічний запас високоякісних кормів (Рад. Укр., 25.ІII 1956, 2).

2. Віком у півтора року. Круглоокий, товстий, півторарічний Андрійко розумів зараз тільки те, що мама пішла (Ів., Таємниця, 1959, 88); Наталка, міцна дівка, тримає на руках півторарічну сестричку і годує з окремої мисочки (Логв., Літа.., 1960, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 389.