ПІВМЕ́РТВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що напівме́ртвий. [Темі:] Він підняв з гарячого піску півмертву дівчинку і віддав їй всю свою воду (Коч., II, 1956, 25); Вперше розповів він,.. як на Дінці його спіймали і били поліцаї, як лежав півмертвий в чагарниках (Жур., Дорога., 1948, 191).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 382.