ПІВКОЛІ́НА: У (на) півколі́на, розм. До половини коліна (заввишки). Побачив я, товаришу, одні руїни. В півколіна наросла трава на них, горобці цвірінькають, і нікого-нікогісінько (Логв., Давні рани, 1961, 88).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 381.