ПІВБА́К, а, ч., мор. Передня (носова) частина верхньої палуби судна. Лейте і Котовай лежали на півбаку, вчепившися руками за брашпиль (Трубл., Лахтак, 1953, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 377.