ПІВ, невідм., на що, рідко до чого. Те само, що полови́на (у визначенні часу). Було ще рано, пів до восьмої (Коцюб., І, 1955, 410); Одержавши плату, Ліна о пів на шосту залишила бібліотеку (Добр., Тече річка.., 1961, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 376.

Пів Полъ, половина. Употребляется только въ соединеніи съ другими словами: Півстада. Чуб. V. 189. Півбока. Рудч. Ск. І. 45. Не сказавши ні півслова. Котл. Ен. II. 40.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 156.