ПШОНЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до пшоно́. Пшоняна крупа; // Приготовлений, зварений з пшона, з пшоном. Каша тобі пшоняна так і плава у масличну (Кв.-Осн., II, 1956, 478); Довкола великої миски з пшоняним кулешем сиділо четверо дітей (Бойч., Молодість, 1949, 269).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 416.

Пшоняний, а, е. Пшенный. Хазяйка подавати стала із маслом пшоняних млинців. Алв. 45.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 504.