ПУХНА́СТИЙ, а, е.

1. Вкритий м’яким, густим пухом (у 1, 2 знач.), м’якою, густою шерстю (про тварин). — Помилуйтеся, які красунчики! — захоплено казав Бутаков, зупинившись над жовтенькими пухнастими пташенятами з блискучими чорними дзьобами. — Це лебедятка (Тулуб, В степу.., 1964, 392); Кіра засміялася і притиснула пухнасту, м’яку голову кота до щоки (Коп., Десятикласники, 1938, 7); Михайло з дитинства любив тварин, особливо маленьких пухнастих ягнят (Хлібороб Укр., 1, 1966, 29); // Який має м’який густий ворс (про тканини, хутра, килими і т. ін.). Чи то від принадних думок, чи від пухнастої ведмежої кошми жарко стає Магомет-Гіреєві (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 347); Охрім ішов тихими коридорами, по чистих пухнастих килимах, що заглушували кроки (Кучер, Чорноморці, 1956, 42); Дівчина була в чорній шерстяній сукні, простоволоса, з білою пухнастою хусткою на плечах (Грим., Кавалер.., 1955, 176); // Вкритий пухом, пушком або пишний (про квіти, листя, плоди і т. ін.). На вербі, що над річкою, на всіх гілочках пухнасті котики побігли (Ів., Таємниця, 1959, 66); На березі ворушилися пухнасті руді мітелки очерету (Донч., IV, 1957, 56); Наталія Дмитрівна стоїть під крислатою яблунею,.. і тягнуться до її обличчя пухнасті віти (Хлібороб Укр., 9, 1969, 8); // бот. Уживається в назвах деяких рослин. Дуб пухнастий; Пухнастий клевер; // Схожий па пух легкістю або білим кольором. На блакитному небі нерухомо біліють пухнасті хмарки (Хижняк, Тамара, 1959, 5); Густіше сніг, легкий, пухнастий, волохатий, лягає, стелеться до ніг (Гонч., Вибр., 1959, 348); Викидаючи в небо пухнасті фонтанчики спрацьованої пари, до депо повільно підійшов потужний паровоз (Веч. Київ, 25.І 1963, 2).

2. М’який, густий, пишний (про шерсть, волосся). Маленька білочка за деякий час вкрилася м’якою пухнастою шерсткою (Ів., Опов.., 1949, 190); — Здрастуй! — сказала вона,.. усміхаючись, направляючи розкидане по плечах пухнасте каштанове волосся (Тют., Вир, 1964, 245); Людмила од несподіванки навіть здригнулась.. А очі — темно-сині, трохи завжди примружені від короткозорості, майже прикрили довгі, пухнасті вії (Головко, II, 1957, 485); // розм. З довгими, густими віями (про очі). Я їй постійно заздрила — цій крихітній дівчині з пухнастими заспаними очима й припухлими губами (Ю. Янов., І, 1954, 57).

3. рідко. Те саме, що пухки́й 1. — Ну, прощай, козачко, — тихо сказав він і поволі, тягнучи ноги, загрібаючи густу, пухнасту пилюгу, пішов вздовж шляху (Собко, Кавказ, 1946, 4); Вона роззявляє рота.. Пухнасте й тепле борошно сиплеться на язик, забиває горло (Донч., III, 1956, 10); Василина сіла поруч сина і розв’язала вузлик з пухнастими й засмаглими пиріжками (Вол., Озеро.., 1959, 61).

4. рідко. Те саме, що пу́хлий 2. Вони сміялися, пухнасті рученята Іще невпевнено простягши (Бажан, Вибр., 1940, 60).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 409.