ПУХИ́РЧАТИЙ, а, е. Те саме, що пухи́рчастий. Пухирчата поверхня снігу неначе злегка парувала гінкими пасмами поземки (Ле, Право.., 1957, 248).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 407.