ПУ́ТРЯ, і, ж. Страва з ячної крупи й солодкого квасу. Тут їли.. На закуску куліш і кашу, Лемішку, зубці, путрю, квашу (Котл., І, 1952, 72); Їдять [в раю] галушки, вареники, сало, ковбаси, капусту, локшину та путрю (Вишня, І, 1956, 286).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 404.

Путря, рі, ж. Родъ кушанья изъ свареннаго ячменя и сладкаго квасу. Маркев. 157. Чуб. VII. 440. На закуску куліш і кашу, лемішку, зубці, путрю, квашу. Котл. Ен. І. 18.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 502.

пу́тря — в українській націо­нальній кухні — страва з ячної крупи і солодкого квасу; засіб про­кльону: «Нехай він скисне на путрю!». Тут їли… Па закуску куліш і кашу, Лемішку, зубці, путрю, квашу (І. Котляревський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 490.